Як розвалився план репараційного кредиту Україні
Ключову роль у зриві плану фактичної конфіскації заморожених російських активів через репараційний кредит Україні відіграли не так Бельгія, як Франція та Італія.
Це випливає із статті Politico, в якій газета з посиланням на 23 чинних та колишніх чиновників ЄС описала, як провалився план вилучення авуарів РФ.
За інформацією видання, незважаючи на те, що Бельгія понад два роки послідовно блокувала використання російських активів для фінансування України, за кілька годин до вчорашнього саміту більшість країн ЄС очікували, що Брюссель останнім часом відступить. За словами одного із дипломатів, напередодні саміту прем'єр Бельгії Барт де Вевер "по суті отримав усе, чого хотів".
Спочатку напередодні саміту під час закритих консультацій сформувалися два табори. Перший – прихильники репараційного кредиту. Другий, на чолі з Бельгією і за підтримки Італії, Болгарії та Мальти, виступав проти використання російських активів через побоювання кроків у відповідь з боку Росії, включаючи судові та економічні наслідки. Цей табір наполягав на альтернативі у вигляді спільних запозичень ЄС, які врешті-решт були прийняті.
Дипломати розповідали, що на початку грудня керівництво Єврокомісії та канцлер Німеччини намагалися схилити бельгійського прем'єра до поступок на неформальних зустрічах та під час особистих переговорів, але безрезультатно. Після цього в кулуарах обговорювався варіант тиску: Бельгії натякали, що її можуть ізолювати у прийнятті рішень за аналогією до Угорщини. Ця загроза також не спрацювала.
Менш ніж за добу до початку саміту бельгійський посол у закритому форматі повідомив колегам, що позиція щодо заморожених активів "відкочується назад", тобто консенсусу не виходить, проте більшість лідерів ЄС все одно вирушили до Брюсселя, вважаючи варіант із репараційним кредитом основним.
У день саміту, за словами джерел, обговорення фінансування України навмисно перенесли на кінець порядку денного, щоб виграти час для тиску на Бельгію. Паралельно в закритих кімнатах відбувалися окремі переговори за участю бельгійського, італійського та німецького керівництва.
Джерела стверджують, що ціна згоди Бельгії полягала у вимогі необмежених фінансових гарантій від інших країн ЄС на випадок позовів або інших дій Росії у відповідь. Для більшості держав це виявилося неприйнятним через "ризик необмеженої відповідальності".
Вирішальним моментом стало поширення двосторінкового юридичного документа Єврокомісії, який мав, як передбачалося, зняти побоювання Бельгії. Але, за словами учасників обговорень, документ викликав ще більше питань та фактично поховав план використання активів. Декілька лідерів, включаючи представників Італії, Франції та Люксембургу, відразу виступили проти цього документа.
Після цього, за даними джерел, Єврокомісія активувала запасний варіант із спільними запозиченнями, який неофіційно обговорювався вже кілька днів. Комісія була впевнена, що зможе нейтралізувати угорське вето тим, що Угорщину від необхідності вносити свою частку у цей кредит виключать.
Однак у результаті виключати довелося також Чехію та Словаччину: їм пообіцяли особливі умови, за яких їхні платники податків безпосередньо не братимуть участі у фінансуванні оборони України.
"Хоча після 16 години марафонських переговорів, що завершилися в п'ятницю вранці, ЄС погодився направити Україні €90 млрд, це рішення лише маскує подальше розмивання європейської єдності. Войовнича позиція Барта де Вевера означає ще одну перемогу лідерів (окремих країн - Ред . ) проти Рестед.". видання.
Нагадаємо, через невдачу в реалізації плану репараційного кредиту Європі довелося виділяти кошти Україні за рахунок власного бюджету.
Тим часом, у Раді вже заявили, що виділених Європою 90 млрд євро Україні не вистачить на два роки, тому Європі слід продовжувати шукати варіанти використання російських активів.
